ПРЕСС-ЦЕНТР

Круглий стіл "Громадська рада доброчесності: державний орган чи особлива форма участі громадськості у судовій реформі"

27.02.2018

Прес-центр: Немає переконливих аргументів у тому, що ГРД є органом державної влади.

27 лютого в Прес-центрі ЛігаБізнесІнформ відбулося експертне обговорення на тему статусу та процесуальної дієздатності Громадської ради доброчесності.

Захід організований Transparency International Україна в рамках реалізації грантового проекту "Підвищення ефективності громадського контролю в процесі добору та оцінювання суддів", за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "Нове правосуддя".

У дискусії взяли участь члени Громадської ради доброчесності, представники судової спільноти та експерти. На жаль, ані члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ані члени Вищої ради правосуддя вкотре не змогли прийти на захід, присвячений обговоренню важливих та суперечливих питань щодо діяльності особливої форми участі громадськості у судовій реформі. Про причини своєї відсутності жоден із органів так і не повідомив, що вкотре засвідчує їхнє лише декларативне бажання співпрацювати із Громадською радою доброчесності.

Віталій Титич, співкоординатор ГРД, наголосив на важливості обговорення питання правового статусу та процесуальної дієздатності громадського органу, оскільки саме зараз посипалися численні судові позови про відновлення репутації честі та гідності кандидатів до Верховного Суду. Тому він підняв важливе питання, яким чином ГРД має брати участь у таких судових засіданнях: "Відповідно до чинного законодавства Громадська рада доброчесності не входить у коло осіб, які наділенні процесуальною правосуб’єктністю та, відповідно, не має адміністративної процесуальної дієздатності. Скільки разів ми намагалися донести до представників судової влади, що ГРД не має потреби і можливості! здійснювати свої адміністративні процесуальні права у суді. Ми, громадський орган, створений для сприяння оцінюванню суддів на відповідність критеріям етики та професійної доброчесності. Тобто ми збираємо, перевіряємо та аналізуємо інформацію щодо судді, надаємо зібрану інформацію у вигляді висновка (за необхідності) до ВККС. Ми не фінансуємося із державного бюджету, більше року працювали, використовуючи власні ресурси і в кінцевому результаті всю нашу роботу ВККС просто проігнорувала. Чи можна працювати в таких умовах далі?"

На його питання спробував відповісти Володимир Бевзенко, суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду. Він зазначив, що немає переконливих аргументів, що ГРД має бути суб’єктом владних повноважень та висловив жаль з приводу того, що не прийшли представники іншого табору, які вважають ГРД державним органом.

"Громадська рада доброчесності не має ознак органу публічної влади. Проблеми з нерозумінням того, що ГРД не може бути органом влади та не має адміністративної дієздатності, є наслідком невивченого адміністративного права. Співвідносити ГРД з відповідачем у судових процесах - не можна. Подивіться, будь-якого носія публічної влади ми можемо називати суб’єктом через ухвалення адміністративного акту. Чи ухвалює ГРД адміністративні акти? Ні! Їхні висновки є оціночними, суб’єктивними судженнями, вони стосуються честі та гідності конкурсанта. Що більше, ці висновки на правах та обов’язках конкурсантів не позначаються, тому що рішення приймає, як ми знаємо, ВККС, вони ж оцінюють висновки ГРД за власними переконаннями. Тому, наголошую, ГРД не може бути відповідачем і не є суб’єктом владних повноважень".

Як вважає суддя-спікер Окружного адміністративного суду м. Києва, Богдан Санін, питання про процесуальну дієздатність та статус ГРД треба обговорювати безпосередньо в судовому процесі з обґрунтованою аргументацією: "Висновки ГРД мають базуватися виключно на холодному юридичному аналізові, а не на емоційності чи політичності. Крім того, досі невідомо нам, як суддям, що таке доброчесність і як її вимірювати, питання взагалі не врегульоване". Принагідно, суддя Санін зазначив, Окружний адміністративний суд м. Києва задовольнив позови до Громадської ради доброчесності та скасував її висновку тому, що представники ГРД не представили свою позицію в судовому процесію, тому суд оцінював лише доводи позивачів.

А от Наталія Блажівська, суддя Вищого адміністративного суду зазначила про власні спостереження та запропонувала розглянути в комплексі системний підхід до запровадження конкретних змін в роботі ГРД. На її думку, дискусію слід переводити саме у стіни Парламенту: "Ми маємо справу з унікальним форматом, який додав свіжості та динаміки у взаємовідносинах судової системи та суспільства. Доволі багато аспектів діяльності ГРД мають бути проаналізовані без гасел та популізму. Коли запроваджували особливий інститут участі громадськості в судовій системі, мали на увазі, що громадськість буде діяти згідно із законом, а тому саме закон має бути чітким, якісним та юридично визначеним, тому це питання важливо обговорювати не тільки експертною та суддівською спільнотою, але й безпосередньо із законотворцями".

Володимира Сущенка, голову правління ГО "Експертний центр з прав людини", вразило, що на обговорення не з’явилися ключові стейкхолдери судової реформи - ВККС та ВРП, а також Рада суддів та депутати, які прийняли судову реформу: "Те, що ми зараз обговорюємо, статус та процесуальну дієздатність громадського органу, то ми намагаємось погасити пожежу, такі дискусії мали відбуватися до того, як ГРД вводили до судової системи. Для того, щоб вводити категорію "доброчесності" у правове поле, треба було чітко його прописати в законі та визначити за допомогою критеріїв".

На думку пана Сущенка, закон дав надто широку дискрецію ВККС: "Фактично законодавець дав можливість ВККС робити те, що вона хоче і в тому форматі, якому хоче. Положення ВККС не розкриває, а навпаки заплутує їхню діяльність та обмежує діяльність ГРД. Під час конкурсу взаємодії та взаємодопомоги між двома взаємпов’язаними органами в оцінюванні суддів не було і зараз не відбувається. Складається враження, що ВККС сприймає ГРД як "страшилку" для суддівського корпусу та погоджується з висновками ГРД лише в ситуаціях, коли це вигідно ВККС.".

Щодо статусу ГРД заслужений юрист України уточнив: "Мені соромно піднімати це питання. Немає жодних сумнівів у тому, що ГРД не є органом державної влади, бо цей орган не має ознак владних повноважень. Адже ключові рішення про здатність суддів здійснювати правосуддя приймає ВККС, а не ГРД. Юридичні наслідки має не висновок, а саме рішення ВККС".

Михайло Жернаков, член Громадської ради доброчесності, підтримав ініціативу внести дискусію про правовий статус ГРД до Парламенту: "Якщо було б бажання внормувати діяльність ГРД - то вже все давно було б унормовано. Зараз розпочнеться передвиборча гонка, тому законодавчо буде ще важче хоч якось прописати наші реальні повноваження. На жаль, саме через прогалини в законах статус ГРД досі під питанням. І замість того, щоб співпрацювати та реально допомагати органам судової влади змінювати систему Громадська рада доброчесності перетворилася на "кочегарів зради".


Фоторепортаж:  Круглий стіл "Громадська рада доброчесності: державний орган чи особлива форма участі громадськості у судовій реформі"

Данное мероприятие проводилось в Пресс-центре Информационного агентства ЛІГАБізнесІнформ по адресу: Киев, ул. Парково-Сырецкая, 23

тел.: (044) 593-16-37
e-mail: press@liga.net
Подробнее о Пресс-центре (press.liga.net)

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter